Вчора я скоїв злочин проти сім'ї: на останні гроші купив набір гравірувально-фрезерних інструментів від німців. Ну, принаймні, пишуть що Німеччина. Набір прийшов швидко і ще більше посилив мої душевні страждання. Ми, аматори, в принципі кожного дня вчиняємо такі злочини: тут і нецільове використання заначок, і зайва витрата електроенергії, невигуляна через контест онука, а то й, боронь боже, господиня... Але тут до докорів совісті додався компекс неповноцінності.
З 236 насадок для фахівців я здогадався про призначення лише 4 предметів. Для чого інше можу лише здогадуватись. Як працюють відрізними дисками бачив на роботі, про свердла сам здогадався, струбцина щоб притискати, повстяні диски щоб полірувати. Всё. Про решту не знаю. Але набір брав для того, щоб не бігати по цеху в пошуках допомоги, а кувати залізо поки що гаряче.
Треба визнати, навіть 4 інструменти набагато прискорюють процес. Перша коробочка для інжектора живлення була зроблена за допомогою надфілю та свердла за 30 хвилин. Друга, вже із новими інструментами, за 6 хвилин. Причому останні дві таки з надфілем зачищаючи огріхи микроболгарки Тепер я готовий випускати не просто плати, а плати одягнені в корпуси майже справжні пристрої :-).
Завтра заточу на роботі приблуду для гравіювання тексту, щілину в металі, щоб рядки були рівні. Ну і ввечері спробую писати букви :-)
